Дещо з історії гомеопатії


Дещо з історії гомеопатії
Лікування гомеопатичними засобами було придумано більше двохсот років тому німецьким лікарем Самуїлом Ганеманном. Завдяки ньому в медицині з'явився більш простий і нешкідливий спосіб лікування різних захворювань. У той час лікарі застосовували такі методи лікування, як кровопускання, послаблення, банки та інші жахи. Бували випадки, коли для того, щоб викликати блювоту або потовиділення лікарі прописували своїм пацієнтам хлорид
ртуті, що могло призвести до смерті. Ганеманн пропонував чужий для того часу спосіб лікування – фізичні вправи, прогулянки на свіжому повітрі, а також правильне харчування. У лікування він використовував хінну кору. В даний час її використовують в медицині для лікування малярії. Застосовуючи цей препарат, у цілком здорової людини з'являлася спрага, озноб і підвищувалася температура. Так само він досліджував багато інших препаратів і виходячи з цього зміг зробити висновок, що, якщо ці препарати у здорової
людини можуть викликати реакцію, то ці ж препарати можуть призвести хворої людини з подібними симптомами до одужання. Ганеманн ще близько двох років ретельно досліджував і намагався довести цю свою теорію. На початку 17 століття він публікує свій шести томний наукова праця, названий «Органон натуральної медицини». Це новий напрямок у медицині він назвав гомеопатією. Багато медики були проти цього нововведення, проте завдяки позитивним результатам свого лікування, Ганем таки зміг довести свою теорію. Самуїл Ганеманн помер у 1843 році. На його могилі написана фраза «Я жив не марно».