Гостра променева хвороба, патогенез


Гостра променева хвороба – це самостійна хвороба, яка розвивається через вимирання в основному діляться клітин під впливом нетривалого (до 2-3 днів) впливу на великі області організму випромінювання, яке приводить до іонізації електрично нейтральних частинок.
Безпосереднім фактором розвитку гострої форми ураження можуть стати як аварія, так і повне опромінення людини з терапевтичною метою – при пересадці кісткового мозку, при терапії множинних пухлиноподібних утворень.

У механізмі розвитку гострої форми променевої хвороби провідну роль відіграє смерть клітин в безпосередніх місцях опромінення. Під впливом випромінювання знищуються головним чином діляться клітини, які знаходяться в мітотичного циклу, але на відміну від дії безлічі лікарських препаратів, що блокують розподіл клітин (крім міелосана, чинного на рівні стовбурових клітин) гинуть і покояться клітини, а також лімфоцити.
Лімфопенія – один з найперших і найголовніших симптомів гострої променевої хвороби. Фібробласти – високоустойчіви до впливу опромінення. Після отримання дози радіації вони починають бурхливо рости, що в місцях найбільшого опромінення призводить до виникнення важкого склерозу. До головних особливостей гострої променевої хвороби відносять сувору залежність її симптомів від кількості поглиненого випромінювання.