Гострий простатит, симптоми – біль при сечовипусканні


Гострий простатит, симптоми - біль при сечовипусканні
Гострий бактеріальний простатит може дати про себе знати, викликавши як місцеві, так і загальні ознаки. Що стосується місцевих симптомів, то найчастішим з них прийнято вважати біль при сечовипусканні, а також порушення процесу спорожнення сечового міхура. Місце розташування больових відчуттів безпосередньо залежить від локалізації вогнища запалення в області передміхурової залози по відношенню не тільки до прямої кишки, але і до уретрі, а також шийці сечового міхура. Біль при сечовипусканні може бути як гострою, так і ниючий. Відчуття печіння також може бути різної інтенсивності. Крім цього при наявності простатиту хворі скаржаться і на больові відчуття в промежині, а також над лоном. Часом біль турбує тільки під час акту дефекації або в сидячому положенні. Відразу ж відзначимо, що процес сечовипускання може бути порушений як по обструктивному, так і по ирритативном типу.

Часом внаслідок значно набряклості простати, а також порушення процесу спорожнення сечового міхура відзначається ще й гостра затримка сечі. У разі якщо процесові запалення вдасться атакувати ще й стінку сечового міхура, а також клітковину, яка його оточує, тоді про себе дадуть знати і часті позиви-тенезми. У разі якщо в процес буде залучено ще й стінки прямої кишки або жирова клітковина навколо даної області, тоді розвинеться ще й проктит або парапроктит. Обидві ці патології викликають біль вже ні при сечовипусканні, а при акті дефекації. Досить часто спазми в ділянці анального отвору настільки виражені, що через них неможливо навіть провести пальцеве ректальне обстеження.

До числа загальних ознак, які можуть виникнути при простатиті, можна зарахувати як лихоманку, так і загальне нездужання, слабкість, а також інтоксикацію. Найчастіше спостерігається все ж підвищення температури тіла. Симптоми загальної інтоксикації організму дають про себе знати тільки в тому випадку, якщо запальний процес переходить на тканини, які оточують передміхурову залозу. При фізикальному дослідженні вдається виявити як збліднення, так і надмірну вологість шкірних покривів, тахікардію, хворобливість внизу живота, сухість мови. Оцінити загальний стан передміхурової залози вдається за допомогою пальцевого ректального дослідження, під час якого лікар відзначає ті чи інші зміни в даній області. Самим явним ознакою в таких випадках прийнято вважати надмірну хворобливість даній області.

У разі катарального запалення передміхурової залози її розміри можуть залишитися і незмінними. Більш того, не відзначається ніяких змін і в чіткості її контурів. А от якщо на особу фолікулярна форма даної патології, тоді спостерігається значне збільшення простати. Більш того, даний орган стає неоднорідним через утворення в ньому щільних ділянок. При гострому паренхіматозному простатиті також відзначається значне збільшення передміхурової залози, вона стає щільною, але при цьому залишається однорідною. У разі абсцедування одна з ділянок випадає. Якщо ж запалення атакує і стінку прямої кишки, а також параректальної клітковину, тоді під час пальпації вдається виявити тестоватое, пастозна утворення, якому не властиві чіткі межі.