Як самостійно контролювати астму?


Як самостійно контролювати астму?
Самоконтроль при астмі – запорука успішного лікування
Розробка і проведення заходів самостійного контролювання пацієнтів з бронхіальною астмою – це одне з головних положень для дієвої терапії захворювання, а також профілактики її ускладнень. Учені, що працюють над проблемою лікування астми, стверджують, що самоконтроль для пацієнта, який страждає на астму, необхідний, без нього неможливо дієве лікування. Одночасно контроль за перебігом недуги дає можливість скорегувати терапію, зменшити кількість препарату, а також понизити вірогідність розвитку складних супутніх захворювань.

Що таке самоконтроль пацієнта з бронхіальною астмою? Чому пацієнту необхідно самостійно здійснювати цей контроль?
Бронхіальна астма – Це недуга, що протікає в хронічній формі. У зв'язку з цим терапія захворювання здійснюється в основному в домашніх умовах, пацієнт самостійно вживає препарати, і час від часу відвідує консультацію пульмонолога. Тому самостійний контроль за станом просто необхідний. Здійснення заходів з контролю дає можливість пацієнту фіксувати зміни в перебіг хвороби, помічати дієвість терапії. При цьому для цього навіть не потрібно присутність фахівця! Самостійна перевірка пацієнта увазі фіксування одного з основних параметрів – максимальної швидкості потоку повітря, що видихається (МСП). Параметр цей дає можливість проконтролювати внутрішній діаметр бронхів, а значить і дієвість терапії, і рівень контролю астми. Необхідно сказати, що параметр МСП зменшується задовго на появи перших ознак захворювання. У зв'язку з цим виявлення його зміни дає можливість вчасно розпочати терапію або змінити вже існуючу схему терапії або профілактувати приступ задухи.

Як здійснюється самоконтроль пацієнта з бронхіальною астмою?
Про те, наскільки важливий самоконтроль при астмі, вчені почали сповіщати пацієнтів ще у вісімдесяті роки двадцятого сторіччя. В ті часи досліди, проведені в умовах стаціонарів, говорили, що акуратне проходження системі самоконтролю дає можливість вчасно помітити необхідність у зміні терапії, що допомагає зменшити летальність захворювання.

Використовувана сьогодні методика самоконтролю включає в себе періодичне визначення МСП з використанням портативного пікфлоуметра. Прилад цей дуже простий, він фіксує максимальну швидкість потоку повітря, що видихається, яка змінюється лише при зміні внутрішнього діаметра бронхів. Визначення МСП з використанням пікфлуометра іменується пікфлуометра.

Всі дані, які видає прилад, можна порівняти зі спеціальною кольоровою шкалою ризику. Кольорова шкала являє собою аналог світлофора і розділена на три кольори: зелений, лимонний і вогняний, що показують ступінь небезпеки недуги.

«Зелена область»Містить рівні МСП більше сімдесяти відсотків від норми. Пацієнт не відчуває проявів захворювання. Ця область показує, що лікування проходить правильно і контроль захворювання стабільний.

«Жовта область»Містить рівні МСП від п'ятдесяти до сімдесяти відсотків від норми. Подібні свідчення говорять про те, що у пацієнта є можливість розвитку захворювання, тобто використовувані терапевтичні заходи не надто дієві. У тому випадку, коли при самостійному вимірі МСП у пацієнта виявляються результати «жовтої зони», Слід не менше ніж у два рази підвищити кількість прийнятих препаратів.

«Червона зона»Містить рівні МСП менше п'ятдесяти відсотків від норми. Дана величина говорить про дійсну можливості розвитку і загострення захворювання. Тому пацієнту потрібна термінова лікарська допомога в корекції терапії та попередження нападу ядухи.

Визначення МСП переважніше всього здійснювати після нічного сну до застосування препаратів. Кожен день отриманий результат слід заносити в щоденник.

Заходи по самоконтролю повинні розроблятися лікарями, контролюючими стан пацієнта. Необхідно детально роз'яснити пацієнту, яким чином здійснювати заходи по самоконтролю, яким чином реагувати на результати перевірок і що треба докладати при небезпечних показаннях.