Кал з кров'ю – одна з ознак виразкового коліту


Під виразковим колітом увазі запальний недуга товстої кишки, якій властиво вражати в найпершу чергу слизову оболонку прямої, а також деякі інші відділи товстої кишки. Даної патології може бути притаманний як рецидивуючий, так і безперервний хронічний характер. Відразу ж звернемо увагу читачів на той факт, що етіологія даного захворювання досі точно не встановлена. Вчені висувають версії щодо того, що дана недуга є наслідком впливу на організм якогось певного інфекційного агента, однак якого саме залишається таємницею. Нерідко можна почути і слова про те, що виразковий коліт передається генетично. Виділяють і деякі сприятливі фактори розвитку даної недуги. У їх список можна занести як психологічні порушення, так і зниження захисних сил організму, а також кишковий дисбактеріоз.

Які симптоми спостерігаються при виразковий коліт?
Почнемо з того, що при виразковому коліті можуть бути відзначені як місцеві, тобто кишкові, так і загальні симптоми. З місцевих ознак самим явним прийнято вважати кал з кров'ю. Кров в калі у таких випадках з'являється внаслідок ректального кровотечі. Тут же звернемо увагу читачів на той факт, що кал з кров'ю спостерігається у всіх хворих поголовно, причому навіть у стадії ремісії даної недуги. Просто в момент ремісії крові набагато менше, ніж у період загострення. Що стосується її кольору, то він є червоним. У разі якщо випорожнення є оформленими, тоді кров як би обволікає їх. Ректальні кровотечі при даному захворюванні виникають в результаті серйозних порушень циркуляції крові в товстій кишці. Крім цього вони можуть виникнути на тлі виразок або ерозій. Легка ранимість судин – ще одна часта причина виникнення ректальних кровотеч.

Іншим явною ознакою даної патології прийнято вважати порушення стільця. У більшості випадку у пацієнтів спостерігається пронос, що виникає в результаті посилення вироблення рідини, а також зниження її всмоктування. Часом проноси змінюються запорами, однак відбувається це вкрай рідко. Крім цього при виразковому коліті хворі скаржаться і на часті позиви до дефекації, які найчастіше є помилковими.

Біль у животі – третій місцевий ознака даного патологічного стану. У більшості випадків біль відзначається в лівій здухвинній ділянці або в лівій половині живота. Часом вона атакує і всю область живота. Відразу ж після акту дефекації сила больових відчуттів найчастіше зменшується. Якщо говорити про загальні ознаках даної патології, то до їх числа можна зарахувати як часті депресивні стани, так і загальне нездужання, надмірну слабкість, зниження працездатності, канцерофобія, зниження ваги.

Тривала відсутність лікування даної патології може стати причиною розвитку численних ускладнень типу перитоніту, пухлин, масивних кишкових кровотеч, поліпозу, ураження печінки тощо. У боротьбі з даним захворюванням хворому призначають спеціальну дієту, а також сульфасалазин та його похідні, імунодепресанти і глюкокортикоїди.