Кардіоміопатія – методи встановлення діагнозу


Кардіоміопатія - методи встановлення діагнозу
Наявність Кардіоміопатії мається на увазі при кардіомегалії – це особливо ясно, у випадку, порушення серцевого ритму. При огляді хворого, фахівці, можуть тільки припустити діагноз. І лише спеціалізоване обстеження в кардіологічному діагностичному центрі, за допомогою ехокардіографії може надати точний діагноз. У разі, локальної асиметричною гіпертрофічної кардіоміопатії, діагноз може бути виявлений лише за допомогою інструментальних методів. Діагноз же: дилатаційною, гіпертрофічній, дифузної, рестриктивної встановлюється методом виключення інших. Також, дуже важко виявити дилатаційною кардіоміопатії, так як у неї не спостерігається певних проявів. Ця форма диференціюється з набутими та вродженими вадами серця, анемією, прімененініем глюкокортикоїдів, лікарських засобів, змінами серця при гемохроматозі, глікогенозах, із захворюваннями сполучної тканини. Серцева недостатність, толерантна до глікозидів, у разі порушеного серцевого ритму; тромбоемболічні ускладнення; всі ці ознаки вказують на дилатаційною кардіоміопатією. Підтвердити діагноз можливо при рентгенологічному дослідженні. Слід зазначити, що хвороба характерна для віку 30-40 років і має прогресуючий перебіг.