Кетоконазол. Особливі вказівки. Взаємодія


Кетоконазол.  Особливі вказівки.  Взаємодія
У період терапії слід періодично здавати аналіз крові, а також перевіряти роботу нирок і печінки. У тому випадку, якщо для лікування мікозу застосовувалися глюкокортикостероїди, застосовувати кетоконазол можна тільки через чотирнадцять днів після закінчення лікування глюкокортикостероїдами. У пацієнтів, які страждають ахлоргідрією, а також Гіпохлоргідрія можливо неконтрольоване зменшення сили всмоктування, препарат може не діяти при вживанні всередину. Запивання кетоконазолу кислими напоями збільшує активність препарату.

Алкоголь, а також лікарські засоби, що негативно впливають на печінку, підвищують можливість появи пошкоджень паренхіми печінки. Поєднання з алкоголем може спровокувати дисульфірамоподібні явища. Збільшує рівень похідних сульфонілсечовини, а також підвищує можливість розвитку гіпоглікемії.

Одночасне вживання з ізоніазидом та рифампіцином зменшує рівень кетоконазолу в крові. Зменшує дію амфотерицину В, збільшує рівень циклоспорину, дигоксину, триазоламу та метилпреднізолону, а також непрямих антикоагулянтів в крові. Підвищує біодоступність індинавіру. Зменшує активізуючий вплив кортикотропіну на надниркові залози. При комбінуванні з терфенадином, цизапридом і астемізолом підвищує можливість розвитку складної форми тахікардії.

Збільшує можливість появи крововиливи «прориву» у разі одноразового застосування гормональних протизаплідних засобів з малими дозами гормонів. Збільшує отруйна дія фенітоїну. Препарати з групи антацидів, блокаторів Н2-гістамінових рецепторів, а також антихолінергічні препарати зменшують вироблення кислоти в органах травлення, знижують всмоктування кетоконазолу.
У зв'язку з тим, що при прийомі препарату слід врахувати безліч різних чинників, необхідна попередня консультація дерматолога.