Короткий опис гепарину


Це ендогенний антикоагулянт, або препарат, що знижує згортання крові. Гепарин сприяє розсмоктуванню існуючих тромбів і перешкоджає утворенню нових. Даний препарат слід вводити в організм, минаючи шлунково-кишковий тракт для більш ефективного антикоагулянтної дії.

Для профілактики післяопераційних тромбів, гепарин вводять у низьких дозах.
Цей препарат показаний при тромбофлебіті, флебіті і емболії, в якості раннього лікування інфаркту міокарда, а також для профілактики післяопераційного тромбозу вен і легеневої емболії. Даний препарат також призначають при застосуванні апарату штучного кровообігу і при нирковому діалізі.

У гепарину є ряд протипоказань. Його не застосовують при гострій формі панкреатиту, підвищеної схильності до кровотеч, прогресуючих захворюваннях печінки і нирок, тяжка гіпертонія, виразці шлунка, під час вагітності і лактації, а також при операціях на ЦНС або очах.

При призначенні гепарину керуються індивідуальної дозуванням, яка в кожному конкретному випадку буде сприяти запобіганню емболії і тромбофлебіту. При цьому має значення загальний стан пацієнта і його реакція на подібне лікування.
При легкому або помірному тромбозі призначають 8-10 мл препарату внутрішньовенно на добу. Рекомендується дану дозу розділити на 3 прийоми. При важкій формі тромбозу або емболії вводять до 16 мл препарату внутрішньовенно, розділивши цю дозу на 4 прийоми на добу.
При загостреннях, що загрожують летальним результатом, вводять спочатку 5 мл препарату, потім по 4 мл кожні чотири години. При цьому добова доза не повинна перевищувати 25 мл.