Знеболювання і його історія


Знеболювання і його історія
Знеболювання – являє собою ряд дій, що використовуються в хірургії, щоб усунути почуття сильного болю.
Ще багато років тому люди шукали методи знеболювання під час операцій, так як в процесі операції у пацієнта були невимовні болі. Стародавні методи зменшення мук під час операції були дуже застарілими, і з ними життя пацієнта була в небезпеці, під ризиком.
Раніше, щоб людина втратила свідомість, могли натиснути на шийні судини (в Ассирії) або вжити коноплю індійського походження (в Єгипті, в Китаї).

Досвідчений лікар-хірург отримував знеболення, для пацієнтів перетягнувши з достатньою силою кінцівки, також здушивши нерви і судини. Цей же фахівець напував хворих перед майбутньою операцією горілкою, що теж в якійсь мірі значно допомагало. Були лікарі-хірурги, які щоб довести людину до втрати свідомості робили так, щоб якась партія крові витекла, тоді у пацієнта була анемізації, і лікар приступав до операції. Часто були летальні випадки від таких жорстоких методів.
Деякі хірурги в якості знеболювального, вживали щось холодне, наприклад, лід або сніг та інші холодні речовини.

Тільки в 19-му столітті нарешті придбали те, до чого так довго йшли, а саме, методи для знеболювання – ефір, хлороформ, закис азоту.
– 1844 рік – зубний фахівець на собі випробував закис азоту, потім висунув її як знеболююче.
– 1846 рік – лікар випробував, як допомагають пари ефіру при лікуванні зубів, а саме при операції на зуби. Потім хірург з Америки за допомогою цього ж препарату (пари ефіру) усунув на шиї пухлину.
– 1847 – хірург і акушер з Англії в якості наркозу використовував хлороформ.
Чутки про знеболюючі методи поширилися по всьому світу і їх стали вживати в медицині.